Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

судничє

Судничє, -чя, с. = судинє. Шух. І. 106.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУДНИЧЄ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУДНИЧЄ"
Безуважно нар. Невнимательно.
Глузовник, -ка, м. Насмѣшникъ. Парубки глузовники все було з старого шкилюють. Харьк.
Дочува́ти, -чува́ю, -єш, сов. в. дочу́ти, -чу́ю, -єш, гл. Хорошо слышать, хорошо услышать. Кличу тебе серденятком, ти не дочуваєш. К. Досв. 131. І ноги не держуть, і не дочуваю, і не добачаю. Стор. І. 135. Глухий не дочує, то вигадає. Ном. № 8564.
Зажо́вклий, -а, -е. Пожелтѣвшій. Де-не-де зазеленіє бліде зажовкле стебло. Мир. Пов. II. 85. Бліда та зажовкла, наче зав'яла квітка. Мир. Пов. II. 51.
Кордобан, -ну, м. = кордован. Желех.
Мо́вно нар. Говорливо, разговорчиво, словоохотливо; рѣчисто.
Позапірати, -ра́ю, -єш, гл. Запереть (во множествѣ).
Рарожий, -а, -е. Принадлежащій балабану.
Танок, -нка, м. Хороводъ. Взявши віночок, пійду в таночок гуляти до дівок. Чуб. V. 485. тано́к вести, водити. Вести хороводъ. Ум. танчо́к, тано́чок. А там по риночку танчок ходить, а мій миленький танчок водить. Мил. 86.
Швірень, -рня, м. Шворень, желѣзный болтъ, прикрѣпляющій переднюю ось къ повозкѣ. Чуб. І. 94.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУДНИЧЄ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.