Війка, -ки, ж.
1) Ум. отъ вія.
2) = віячка.
3) Вѣялка.
Застіба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. застібну́ти, -бну́, -не́ш, гл. Застегивать, застегнуть. Застіба повагом ґудзик.
Зігну́ти, -ся. Cм. згинати, -ся.
Ле́зо, -за, с. Лезвіе. Оце, обух, а це лезо (у сокири). Ум. лізко.
Платити, -чу́, -тиш, гл. Платить.
Попідводитися, -димося, -дитеся, гл. Подняться, встать (о многихъ). Насилу попідводились уранці, — так уночі почаділи. Употребл. и въ ед. ч., когда глаголъ относится къ собирательному имени сущ. Хліб хоч і поліг трохи од гряду, а потому попідводився.
Поприходити, -димо, -дите, гл. Прійти (о многихъ). Всі поприходили до його. У неділю поприходять з служби.
Стукотіння, -ня, с. Стукъ, стучаніе. Віз покотився, і стукотіння далеко розляглося по степу.
Фіранка, -ки, ж. Штора на окнѣ. Фіранки на вікнах.
Цвірінькання, -ня, с. Чириканье (воробья).
