Відмага, -ги, ж. Отказъ, отговорка. Це відмага тільки.
Грю́кати, -каю, -єш, гл. Стучать, грохотать. Не грюкай дверима.
Джирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Дребезжать. А голос такий у його був, як з бочки, аж вікна джирчать.
Доско́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Подпрыгнуть до, допрыгнуть. Не доскочиш, бо дуже високо. Доскоче конем до царівни (а царівна сиділа у високому терему). Свого одбіг, чужого не доскочив. 2) Дойти, достигнуть. По чарці, по другій, та так може й до десятка, чи й лучче, доскочило. 3) Достать, пріобрѣсть, Взять въ добычу. Оттоді то й Черевань доскочив собі несчисленного скарбу. Добре, кажуть, що шовкові брови удались, хода павлина да вид королівський, — дак і козака доскочила. Вовка.... живцем доскочили. Доскребти. Cм. доскрібати.
Заморо́зити Cм. заморожувати.
Обезлюдіти, -дію, -єш, гл. Обезлюдѣть.
Поповзом нар. Ползкомъ; скользя. Плуг вискочив з борозни і потягся поповзом по землі.
Присілок, -лка, м. Приселокъ. Любився парубок з дівкою і ходив до неї з другого присілка. Я вчора їздив на присілок.
Свобідно нар. Свободно.
Черчиковий, -а, -е. Красный. Ногавиці на ньому черчикові, як той жар.
