Бурити, -рю, -риш, гл.
1) Разрушать, ниспровергать, разорить.
2) Сильно лить, литься. Бурить як з барила.
3) Волновать, возмущать.
4) Рыть. Киртиця бурит землю.
Відмока, -ки, ж. 1) Мокрое мѣсто въ землѣ, мочага. 2) Щелокъ, въ которомъ намочено бѣлье. Ой треба нам, чоловіче, громаду збірати, щоб помогли сорочки з відмоки попрати. Мотря стала віджимати сорочки з від моки.
Ґабе́лок, -лка и ґабе́ль, -ля, м. Кожа молодаго теленка.
Коре́чник, -ка, м. = коре́чний млин.
Обчество, -ва, с. Общество, мiръ.
Снувати, -ную́, -єш, гл.
1) Сновать, дѣлать основу для тканія.
2) Основывать, создавать. Три голубоньки радоньку радять, радоньку радять, як світ снувати.
Соя, со́ї, ж. пт. Соя, Corvus glandarius.
Тесовий, -а, -е. Тесовый, сдѣланный изъ теса. Посадив її за тесовий стіл.
Узько нар. = вузько. Ум. узенько, узе́сенько.
Ченчик, -ка, м. Ум. отъ чернець.
