Ами́нь и амі́нь, нар. 1) Аминь. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Амінь тобі буде. Мовчи, а то тут тобі й амінь!
Ґаля́ра, -ри, ж. То же, что и галяра 2. Cм. Ґалера.
Довге́нний, -а, -е. Очень длинный. Довгенні вуси.
До́від I, -воду, м. 1) Доказательство, доводъ. Доводами доведений. Що казати перед громадою, які доводи давати. Тиха Кирилова мова, щира та тепла порада, розсудливі доводи не раз спиняли гіркі батькови скорботи. 2) До́від да́ти чому. Управиться, сладить. Не дав доводу ділові. Він готовому доводу не дав, а то щоб придбав ще.
Дручи́на, -ни, ж. = дрючина.
Кавонька, кавочка, -ки, ж. Ум. отъ кава.
Почепини, -пин, ж. мн. Надѣваніе на новобрачную головнаго женскаго убора.
Улучний Cм. улучен.
Усесвітній, -я, -є. 1) Всемірный. Перед нами море всесвітньої науки одкривалось. Святої правди і любови зоря всесвітняя зійшла. 2) Всеобщій. Всесвітній кум і сват. 3) Извѣстный всему свѣту. Якась старая баба, знахурка всесвітня. Дам тебе за князя, чи за графа, за багатиря всесвітнього.
Шмарки, -ків, м. Сопли.
