Бичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать къ одной парѣ лошадей или воловъ еще одну или нѣсколько впередъ, когда тяжело везти. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. 2) О судахъ: тащить на бичевѣ.
Бурлацтво, -ва, с.
1) соб. отъ бурлака. Понаходило бурлацтва й гайдамак.
2) = бурлакування. Ой хвортуно, хвортувино, послужи нам, як служила: служила в бурлацтві, служила в козацтві, послужи ще й у чумацтві.
Городови́к, -ка́, м. 1) Горожанинъ, мѣщанинъ. 2) Такъ называютъ въ Херсонской и Екатеринославской губерніяхъ полтавцевъ и черниговцевъ. Черноморцы такъ называютъ жителей Украины.
Калита, -ти, ж.
1) Мѣшокъ съ деньгами. За сиротою Бог з калитою.
2) Лепешка, смазанная медомъ и употребляемая для гаданія въ день св. Андрея. Їду, їду калити кусати.
Нахапати, -па́ю, -єш, гл. Нахватать, набрать много; накрасть. Хіп, хіп! Нахапав чужих гусенят за пазуху четверо.
Нащебетатися, -бечуся, -чешся, гл.
1) Нащебетаться. Як у садку соловейко та й нащебетався.
2) Наговориться (о веселомъ женскомъ разговорѣ).
Побруднити, -ню́, -ни́ш, гл. Сдѣлать грязнымъ, загрязнить.
Побрязкати Cм. побрязкувати.
Повпиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. 1) Упиться (о многихъ). Найшли горілку і повпивались. І ми таки повпивались, особливе пан. Повпивались були його поезією. 2) Впиться (во множествѣ). Дві чорні брови, мов дві чорні п'явки, повпивалися над очима.
Постаритися, -ріюся, -єшся, гл. Состарѣться. Обоє постарились.
