Вірш, -шу, м. Стихъ. вірші. Стихи стихотвореніе. Латинський віршник.....як пак його?.. Ну той, за якого мене в Брацтві випарили різками, як отець ректор піймав у мене за халявою його мудрі вірші.
Же́вріти, -рію, -єш, гл. Горѣть безъ пламени, рдѣть. Жар червоним золотом жевріє. Зоря жевріє. Там зроду жевріє любов.
Котючий, -а, -е. 1) Легко катящійся. Бач, які котючі гроші — швидко вже й роскотились. — Котючий вітер низався поміж деревом безлистим.
2) Плодовитый (о животныхъ).
Останок, -нку, м. 1) Остатокъ, останокъ. Назбіралось останків ламаного сім кошиків. Де їх могили? Де лежить останок славного Богдана. 2) Помилованіе, пощада. Нехай жінка назбірає срібла, злота досить, нехай мене викупляє та й останку просить. до оста́нку. До конца, до смерти. Як не дасть Бог талану змалку, то й не буде до останку. на останку, на останці. Ha концѣ, въ концѣ, наконецъ. Не будь же ти на мене, як я був на останці віка моєю на тебе. На останці прикро вузлом прикрутив, щоб ніхто того не провідав.
Перевозитися, -жуся, -зишся, сов. в. перевезти́ся, -зуся, -зе́шся, гл. 1) Перевозиться, перевезтись. Нехай би сестра Ярина з меншим сином перевезлася в ту хату та й господарювала. Старі перевезлися до сина, а свою хату продали. 2) Переправляться, переправиться. Найшов те море, дума, як йому перевезтись.
Перезов, -зви, ж. = перезва. Просить, шоб ви приходили в перезов. Розсунь, свате, хату великую перезов маєш.
Посуш, -ші, ж. Валежникъ, сухія вѣтви.
Уберечи, -режу, -жеш, гл. = уберегти.
Чапіти, -пію, -єш, гл. Плохо дѣлаться? Пити вмів, а робота в його чапіє.
Шкут, -та, м.
1) Ни къ чему негодный человѣкъ.
2) Слабосильная скотина.
