Ба́биця, -ці, ж. 1) Баба, старуха. Усім хлопцям по дівчині, мені бабицю стару. 2) Раст. Alyssum campestre. 3) Также и во мн. Ба́биці. Боль, колики въ животѣ. Дѣтская болѣзнь. (Відьма) що пропасницю, студінь і горячку зелом відмиє — на ліси відмовит, бабиці люті пшоном відварит.
Вітер, -тру, м. 1) Вѣтеръ. Із-за гори вітер вів, калина не спів. Із вітром могила в степу розмовляє. на вітер підняти. Приводить въ чувство упавшаго въ обморокъ, вынося его на чистый воздухъ. Не виїхав козаченько за білії хати, як довелось дівчиноньку на вітер підняти. пішло з вітром, за вітром. Пропало, пошло прахомъ. вітер має. Уже нѣтъ. шукай вітра в полі! Напрасно будешь искать, не найдешь. іди по три вітри. Ступав къ чорту. жене, як дідько вітри. Летить, какъ бѣшеный. Ум. вітрець, вітречко, вітрик, вітронько. 2) = ятір.
Ганжа, -жі, ж. = ганджа. Коняка не має ніякої ганжі.
Забу́дьок, -дька, м. 1) Забытый предметъ. 2) Забытый въ печи хлѣбъ. Як забудька ато ззість, то все буде забувати. 3) Раст. чернобыль. Arthemisia vulgaris L. наївся забу́дьків. Сталъ забывчивъ.
Заклюба́чений, -а, -е. = заклебучений.
На́моржень, -жня, м. Толстая жердь, идущая параллельно съ полозомъ саней, выше его, къ которой прикрѣпляется верхній конецъ копилів.
Пикниця, -ці, ж. Колбаса.
Половецький, -а, -е. Половецкій. Серед землі половецької.
Спритискувати, скую, -єш, гл. Тѣснить.
Шиширхнути, -хну, -неш, гл. Зашелестѣть, зашуршать, шелохнуться. На землю злізла ніч.... нігде а ні шиширхне.
