Анциболо́тник, -ка и анци́бол, -ла, м. Болотный чортъ. Употребляется какъ бранное слово.
Баштан, -на, м. 1) Бакша. Як уродив же той баштан! То кавуняччя оттаке, а дині оттакі!... 2) Родъ игры. Ум. баштанчик.
Бражка, -ки, ж. Ум. отъ брага.
Либо́й нар. = либонь.
Мо́вити, -влю, -виш, гл. Говорить. Мовивши слово, треба бути паном. Казала б, та уста не мовлять. Раз то мовить по грецьки, удруге по турецьки. Він дожидав, не мовлячи слова, духу не зводячи, блідий. З великого жалю, я слова не мовлю.
Невмиваний, -а, -е. Неумытый. Якийсь москаль сидить: головач роскошланий, невмиваний.
Скаламутитися, -чуся, -тишся, гл. Помутиться, возмутиться.
Тикання, -ня, с.
1) Втыканіе, тыканіе.
2) Разговоръ на «ты».
Уклоняти, -няю, -єш, сов. в. уклони́ти, -ню, -ниш, гл.
1) = уклонятися, уклонитися. К Дніпру-Славуті низенько уклоняли. Сам низенько уклонив.
2) Просить, склонять, склонить. Панич уклоняв, щоб кіпці покопати.
Хата, -ти, ж. Домъ, изба, хижина. Моя хата з краю, я нічого не знаю. Чи се тая удівонька, що на розі хата? різана хата. Хата, сложенная изъ бревенъ, перерѣзанныхъ по длинѣ надвое. хата без штані́в. Не имѣющая сѣней. Въ Подоліи хатою называютъ иногда могилу, а домъ тогда куріне́м. Хати наші на цвинтарі, а вас просю до куріня. Отсюда вѣроятно: тут тобі́ й хата! Тутъ тебѣ и смерть, тутъ тебѣ и конецъ. дядькова хата. Тюрьма. А шо ж мені буде, як ударю таку паню по вуху? То ще доведеться жити у «дядьковій хаті». держатися хати. Cм. держатися. Ум. хатка, хатонька. хаточка. Хатки біленькі виглядають. Хаточки поховались у біленькі садки.
