Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спантеличити

Спантеличити, -чу, -чиш, гл. Сбить съ толку. Чоловіка спантеличить мирськая суєта. К. ЧР. 138.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПАНТЕЛИЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПАНТЕЛИЧИТИ"
Витрачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. витратитися, -чуся, -тишся, гл. — з чого. Издерживать, издержать, потратить безъ остатка. Витратився з грошей, що й на хліб нема. Іде чумак шостьма парами та й витративсь з хліба. Мнж. 101.
Гу́ня, -ні, ж. Верхняя суконная одежда, сермяга. Гол. Од. 44, 45, 75.
Застели́ти, -ся. Cм. застеляти, -ся.
Ле́сний, -а, -е. = лесливий. Діявіл лесний. Чуб.
Нага́рбати, -баю, -єш, гл. Набрать много, нахватать. Помруть, — та нічого нагарбаного не візьмуть з собою. Мир. Пов. II. 42.
Наддніпря́нець, -нця, м. Житель приднѣпровья. Желех.
Накара́скатися, -каюся, -єшся, гл. Навязаться, пристать.
Очучати, -ча́ю, -єш, сов. в. очути́ти, -чучу, -тиш, гл. Приводить, привести въ чувство. А бідна княнейка сім рази зімліла... баба не пильнує паню очучати. Гол. І. 90. Хворий лежить як мертвий, а стали терти, то й очутили його.
Пужитися, -жуся, -жишся, гл. Щетиниться. Волосся і вус як щетина пужається. МВ. (О. 1862. III. 72).
Розчепірити, -рю, -риш, гл. Растопырить. Жаби розчепірили ноги як крила. Левиц. І. 121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПАНТЕЛИЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.