Водити, -жу, -диш 1) Водить. А там милий по садочку ходить, свою милу за рученьку водить. Не мені вас, братця, на ляха водити, не мені тепер старому булаву носити. Водить очима, неначе злодій по ярмарку. 2) Одѣвать. Що ти мене як старця у драному водиш? Ликом в'язаний, у ликах ходе та й всіх у ликах воде. Ой дівчина гордовита козака любила й у тоненьких сорочечках по буднях водила. 3) Тянуть дѣло, водить. Довго він тебе водитиме!
Генде, гендека нар. Вонъ тамъ.
Гладісінько нар. Совершенно гладко. Зачеши гладісінько.
Дити́нський, -а, -е. = Дитинний.
Защища́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. защити́ти, -щищу́, -ти́ш, гл. Защищать, защитить. Защитив його перед судом. Драм. 321.
Клуб, -ба, м.
1) Клубокъ. Побачила відьму, що клубом котилась. Попід мостом трава ростом да й стелеться клубом.
2) мн. Бедра (у скота).
Криворотий, -а, -е. Съ кривымъ ртомъ. Баба бридка криворота.
Лисеня́, -ня́ти, с. Дѣтенышъ лисицы. . Ум. Лисеня́тко, лисеня́точко.
Учителькувати, -кую, -єш, гл. Быть учительницей.
Халавкати, -каю, -єш, гл. = хавкати 1.
