Ара́п, -па и ара́пин, -на, м. 1) Аравитянинъ, арабъ. 2) Негръ. 3) Человѣкъ со смуглымъ цвѣтомъ лица. 4) Грязный, запачканный человѣкъ.
Брехенька, -ки, ж.
1) Ум. отъ брехня.
2) Побасенка, небылица. Хто вміє красти, той вміє і брехеньку скласти.
Вистинати, -на́ю, -єш, сов. в. вистинати, -наю, -єш, гл. Вырубать, вырубить. На походах жовніре вистинають зустрічну русь упень. Іван ся схопив, шабельку вихопив, вистинав садок, садок вишневий.
Гід, году, м. = год, гід від году. Ежегодно, изъ года въ годъ. Салдати тоді в нас стояли гід від году.
Грабі́жник, -ка, м. Грабитель. Лаяв нас, казав: ви грабіжники, а не волосні судді
Дзво́ничок, -чка, м. Ум. отъ дзвоник.
Мно́гість, -гости, ж. Множество, многочисленность.
Надзвича́йний, -а, -е. Необычайный, чрезвычайный. Сталось щось надзвичайне, диковинне — таке, чого ніколи не буває.
Розлігатися, -га́юся, -єшся, гл. = розлягатися. Як взяла ковати, жалібно співати, аж ся взяли к землі луги калинові від голосу розлігати.
Шелесть меж., выражающее шелесть, шумъ, внезапное появленіе. По-за кущем шось шелесть, шелесть. Та до вдовівни навпростець шелесть за рушниками. Як єсть, то шелесть, а як скупо, терпи губо.
