Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спарити

Спарити, -рю, -риш, гл. 1) Обжечь, обварить, обдать кипяткомъ. Як би го окропом спарив. Ном. № 3386. 2)шию. Натереть рабочей скотинѣ шею, напр. ярмомъ. Херс.у. 3) Отколотить. А ти моїх орендарів нагайкою спарив. Рудан. І. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПАРИТИ"
Ведмідь, -медя, м. Медвѣдь. Швидкий як ведмідь за перепелицями. Ном. № 10997. Не жируй з ведмедем, бо, він тебе зада вить. Ном. № 1213. Ум. ведмедик.
Віну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = війнути. Не чорна хмара налітала, не буйні вітри вінули, як душа козацька молодецька з тілом разлучалась. АД. І. 118. Вітрець не віне́. МВ. І. 79.
Задина́ти, -наю, -єш, сов. в. задни́ти, -дню́, -ни́ш, гл. Вставлять, вставить дно. Як роблять липівку на мед, то намоче попереду той край, де дно повинно бути, а тоді й задинає. Волч. у.
Запра́вжній, -я, -є. = справжній. Встав заправжній мертвець. Драг. 62.
Кунишник, -ка, м. Раст. Calamogrostis epigejos Roth. ЗЮЗО. І. 115.
Лю́лі-лю́лі, меж. Баюшки баю. Чуб. V. 446. Ой люлі, люлі, моя дитино. Шевч. 481. Ой ну люлі, люлі! Чужим дітям дулі, а нашому калачі, щоб спав і вдень, і вночі. Мет. 3. Ум. люлечки. Люлі-люлечки.
Переякий, -а́, -е́ Какой бы то ни было. Подивись, яке! — Да хоч би воно було і переяке, а я його й дурно не озьму. О. 1862. I. 34.
Позаплющувати, -щую, -єш, гл. Закрыть, зажмурить (глаза — преимущественно о многихъ). Не дивіться, позаплющуйте очі, а я скажу, як можна буде дивиться. Харьк. у.
Скік II, ско́ку, м. 1) Скачокъ, прыжокъ. Да високі скоки в сороки. Р. Макс. То скоком, то боком. Ном. № 11849. На новий, рік прибавилось дня на заячий скік. Ном., стр. 12, № 513. 2) Танецъ. Ой гвалт, не до скоку! Грин. ІІІ. 159. Чаще во мн. ч. Всюди скоки та музики. ЗОЮР. І. 121. 3) мн. Ноги у зайца. Вх. Пч. ІІ. 6. 4) мн. Торчащіе изъ воды камни. Шух. І. 181. Пороги въ рѣкѣ. Шух. І. 81. Досвідчений керманич... зна.... всі скоки у воді, о які розбитися може дараба. Шух. І. 183.
Тиснути, -ну, -неш, гл. 1) Жать, прижимать, давить. Чого ти мене так тиснеш за руку? Шейк. Самого наче хто за серце тисне. О. 1862. І. 42. 2) Втискивать, пихать. Свій своєму лиха не мислить: як побачить на сухому, то в болото тисне. Ном. № 9443. Кислий — та в рот тисне. Ном. № 12196. 3) Тѣснить. Чи не той то козак Нечай, що ляшеньків тисне. АД. II. 77. 4) Угнетать, притѣснять. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.