Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спалитися

Спалитися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Сжечься. Щоб спалилась з деркачами отта гаспедська буцегарня. Стор. І. 157. 2) Вспыхнуть, вспылить. Спаливсь він та до мене з кулаками. Павлогр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПАЛИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПАЛИТИСЯ"
Безкоровайчук, -ка, м. = безкоровайний 3. Ном. № 8832.
Галанчатий, -а, -е. Одѣтый въ узкіе брюки.
Гамів, -мови, ж. = гальмо. Желех.
Голодовина, -ни, ж. Плодъ шиповника. Вх. Пч. І. 12.
Кари, кар, ж. мн. Водовозные дроги. Колеса, бендюги і кари, і самиї церковні мари. Котл. Ен.
Лину́ти 2, -ну, -неш, гл. Политься, хлынуть. Як линув дощ. Черк. у. Линув на лоб йому води. Мкр. Г. 57. Горщик як брязне об піл, як линуть на мене помиї. Г. Барв. 225.
Нетязський, -а, -е. Принадлежащій нетязі и нетягам. У лузі у Базавлузі був курінь нетязський. КС. 1882. XII. 505.
Підп'Яний, -а, -е. Подъ хмѣлькомъ, выпивши. О. 1862. VIII. 2.
Повходити, -димо, -дите, гл. Войти (о многихъ). От вони повходили в хату. Рудч. Ск. II. 48.
Чех, -ха, м. 1) Чехъ. Желех. 2) Родъ серебряной или золотой старой монеты. Kolb. І. 38.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПАЛИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.