Безлітній, -я, -є. 1) Вѣчный. 2) Неизвѣстной давности, очень старый. Безлітний дід.
Витинати, -на́ю, -єш, сов. в. витяти и витнути, -тну, -неш, гл. 1) Вырубливать, вырубить, вырѣзывать, вырѣзать. Витяв з реміню шматок на підошву. Витяли пани ліс. 2) Только сов. в. Перерубить, перерѣзать всѣхъ. Ворогів моїх настигну, не вернуся доти з поля, доки до ноги не витну. 3) Дѣлать, сдѣлать что-либо съ жаромъ, съ силой. Витикати гопака. — Горнись лишень ти до мене та витнемо з лиха. Ще три штуки за тобою; витнеш, — ні пів слова.
Котити, -чу́, -тиш, гл. Катить. Лід кріпкий, хоч гармати поти. Реве, стогне хуртовина, котить, верне полем.
Нала́зитися, -ла́жуся, -вишся, гл. Вдоволь полазить. Було налазится по тих високих скелях.
Настроювати, -юю, -єш, сов. в. настро́їти, -ро́ю, -їш, гл. Настраивать, настроить. Настройте музики. Як дудку настроїш, так вона грає.
Розстрявати, -ряю́, -єш, гл. = розстряватися.
Сеч, -чі, ж. Моча, урина. Дуже добре діло виносити ад хворого сеч, шоб не застоювалась. Кінська сеч.
Спосібний, -а, -е. 1) Годный, пригодный, нужный. Такий спосібний, як віл до корита. Він мені чоловік спосібний, бо він лісу стереже, то й дров дасть.
2) Удобный, надлежащій, своевременный. Дорога спосібна.
Уремезовувати, -вую, -єш, сов. в. уремезувати, -зую, -єш, гл. Укрѣплять, укрѣпить связывая или сшивая. Уремезовує (латаючи) лантух так, наче довічне.
Ходня, -ні, ж. = хідня. І доки ще ця ходня буде? Спати пора.