Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каломут

Каломут, -та, -ту, ж. = каламут.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 211.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛОМУТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛОМУТ"
Гамкати, -каю, -єш, гл. 1) Дѣтск.: ѣсть. 2) Чавкать. Зубами скреготить, яриться і гамка їсти здалека. Котл. Ен. VI. 29.
Зговори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Разговориться. Зговорились удівці, а сидячи в кабаці: лучча жінка первая, а ніж тая другая. Гадяч. у.
Кобзарювання, -ня, с. Бытіе кобзаре́м. Желех.
Мі́та, -ти, ж. Мѣтка, знакъ.
Негідь, -годі, ж. Дрянь, негодное, мерзкое. І покинули вони яко негідь багатства свої. К. Грам. 54.
Неслух, -ха, м. Непослушный человѣкъ.
Пообжинати, -на́ю, -єш, гл. То-же, что и обжати, но во множествѣ. Пообжинали ті дерева округи. Зміев. у.
Спречка, -ки, ж. = суперечка. Радом. у.
Судище, -ща, с. Судилище. Пилат сів на судищі. Єв. І. XIX. 13.
Хвалення, -ня, с. Хваленіе. Господу воздам хвалення щире. К. Іов. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛОМУТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.