Балувати, -лую, -єш, гл.
1) Проводить время въ балахъ, пировать.
2) — чим. Заниматься чѣмъ, быть опытнымъ въ чемъ. Він тим балує. Хто чим балує, від того й гине.
Валькувато нар. О ходьбѣ: не твердо, шатаясь. Цей уже ходе валькувато, а той, хоч йому сто чотирі годи, той ходе так як молодий.
Закропи́ти Cм. закропляти.
Нара́джувати, -джую, -єш, сов. в. нара́дити, -джу, -диш, гл. Совѣтовать, посовѣтовать. Вже вони мені пороги позбивали, ходячи да нараджуючи, щоб я притьмом брався. Хороше нарадив. Її чоловіка хтось і нарадив.
Наяложувати, -жую, -єш, сов. в. наялозити, -ложу, -зиш, гл. Жирно намазывать, намазать, насаливать, насалить.
Поспит, -ту, м.
1) Спросъ. Без поспиту, що хочеш, те і рвеш.
2) Проба, опытъ. Нащо нам той Дін? Буде з тебе поспиту, що набрався по світах, пора своїм кошем осістись.
Роспарюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роспаритися, -рюся, -ришся, гл. Распариваться, распариться. Жолудик у печі роспаривсь.
Роспаскудити, -джу, -диш, гл. Испортить нравственно.
Т пред. = д, къ. Надійшов же т ній завидь-завидко. Надійшов же. т ній батенько її.
Фрр! меж. для обозначенія отлета птицы.
