Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каменний

Каменний, -а, -е. Каменный. Попід гору каменную покопали шанці. Коцип.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМЕННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМЕННИЙ"
Відбузувати, -зую, -єш, гл. Отколотить, отдуть. Одбузує чоловік жінку. О. 1862. І. 73.
Груча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Грюкотіти. Грин. ІІ. 310.
Квітючий, -а, -е. Цвѣтущій. Квітюча лука. Мир. ХРВ. 65.
Костяний и косцяний, -а́, -е́ = кістяний. На тобі костяного зуба, а мені дай залізного. Рудч. Ск. Баба-Яга — косцяна нога. Ном. № 241.
Назбива́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Сбить нѣсколько штукъ. 2) Напахтать масла. Жінка назбивала діжечку масла. Рудч. Ск. II. 167. 3) назбива́ти гро́шей. Собрать денегъ. Желех.
Пообмочувати, -чую, -єш, гл. Обмочить (во множествѣ).
Попруг, -га, м. Шрамъ, царапина. Коняка дзизнула по морді, попруг зробила на носі — і досі знать. Верхнеднѣпр. у.
Ритьми, ритю, нар. Назадъ. Вх. Зн. 59.
Триклятий, -а, -е. Трижды проклятый.
Учений, -а, -е. Ученый. Вченому світ, а невченому тьма. Ном. № 6015.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАМЕННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.