Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каменувати

Каменувати, -ну́ю, -єш, гл. Побивать камнями. Єрусалиме, що каменуєш посланих до тебе. Єв. Л. XIII. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМЕНУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМЕНУВАТИ"
Вергун, -на, м. Сладкое печеніе: хворость, хрусты. Сим. 192. Ум. вергунець, вергунчик.
Жба́нок, -нка, жба́нчик, -ка, жба́нчичок, -чка, м. Ум. отъ жбан.  
Завали́ти Cм. завалювати.
Квакун, -на́, м. = квак.  
Нікчемний, -а, -е. Ничтожный, ни къ чему не годный. Нікчемного ви роду. Ном.
Обаторитися, обату́ритися, -рюся, -ришся, гл. Опомниться, прійти въ себя. Вх. Лем. 440.
Поздвигати, -га́ю, -єш, гл. Сдвинуть (во множествѣ). Таке каміння, що насилу з місця поздвигали. Славяносерб. у.
Пророцтво, -ва, с. Пророчество. Пророцтво я до тебе промовляю. К. ЦН. 294.
Убейкатися, -каюся, -єшся, гл. Обпачкаться. Шейк.
Цизорик, -ка, м. Перочинный ножикъ. Уман. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАМЕНУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.