Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калябура

Калябура, -ри, ж. Лужа. З чужого коня і серед калябури вставай. Ном. № 9691.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛЯБУРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛЯБУРА"
Виклад, -ду, м. 1) Изложеніе. 2) Испражненіе. А ні ладу, а ні складу, іззіж собачого викладу. Ном. № 13066.
До́ненька, -ки, ж. Ум. отъ до́ня.
Зві́л, зволу, м. 1) = зво́лення. 2) До зволу, по зволу. Сколько угодно. Взялися їсти 1 запивати, варенухи-веселухи довелось до зволу, три глеки її стояло рядом поверх полу. Мкр. Н. 38. Гуляв по зволу, веселився. Мкр. Г. 33.
Зчисток, -тка, м. Послѣдъ у родившей коровы. Як корова отелиться, озьми зчисток, закопай. Мнж. 156.
Перепросити, -ся. Cм. перепрошувати, -ся.
Поголовастий, -а, -е. Покатый, пологій. Бердич. у.
Похвортунити, -нить, гл. безл. Повезти (кому), удаться.
Похіпко нар. Скоро, бойко, прытко.
Уманити Cм. уманювати.
Царівниця, -ці, ж. = цариця. Як ударив Байда з лука та царя між уха, а царівницю да у потилицю. Грин. ІІІ. 584.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛЯБУРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.