Затасува́ти, -су́ю, -єш, гл. 1) Задѣвать, заложить неизвѣстно куда, забросить, запропастить. Куди се ти віника затасувала? 2) Замять, затереть. Там у волості й затасували моє діло.
З'ї́день, -дня, м. Съѣденіе. Употребл. въ выраженіи: на з'їдень. На съѣденіе.
Злякнути, -кну́, -не́ш, гл. = злякати. Вона злякнулася його. Ти, Ляше, злякнеш і з коня впадеш, сам присиплешся землею.
З-серця нар. Разсердившись. Турн з-серця скрипотів зубами.
Побратимко, -ка, м. Ум. отъ побратим.
Понастовбурчувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и настовбурчити, но во множествѣ.
Понатирати, -ра́ю, -єш, гл. Натереть (во множествѣ).
Поскрипувати, -пую, -єш, гл. Поскрипывать. Ой чого ти поскрипуєш, ти, ядлова хато?
Поцяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Сдѣлать орнамента точками.
Чабрець, -цю, чабрик, -ку, м. = чебрець.
