Вишкрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. вишкребти, -бу, -беш, гл. = вискрібати, вискребти.
Відпивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відпити, відіп'ю, -п'єш, гл. Выпивать, выпить что слѣдуетъ. Цілий піст не пив горілки та казав, що на великдень відоп'є своє. Чом же ви, каже, тату, не п'єте? — Я вже, каже, своє одпив, т. е. во время своей жизни выпилъ все что могъ, теперь не могу.
Дроби́ти, -блю́, -биш, гл. Рѣзать на мелкіе куски. А мій милий тісто дробить, а я рада, що й то робить. 2) = дріботіти 2.
Замо́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ замо́к. 2) мн. см. ритки.
Кисляк, -ка́, м.
1) Хлѣбъ кислый. Їж прісняки, заким будуть кисляки.
2) Простокваша.
Перса и перси, перс, с. 1) Грудь, груди. А та кобила і пха персами назад віз. Та дай же ти, пане, сіна по коліна, а вівса по перса. 2) Перси. Нагрудникъ.
Плужити, -жу, -жиш, гл.
1) Пахать плугомъ. Плужили, волочили та сіяли.
2) Везти, идти хорошо. Поки щастя плужить, поти й ворог служить. Не плужило йому якось: чи скотину заведе, чи свининку, чи кобилу... — гледи й подохне, або вовк поїсть.
Ранений, -а, -е. Раненый. Реве, як ранений кабан.
Слушність, -ности, ж.
1) Своевременность.
1) Справедливость.
Совгалка, -ки, ж. = совганка.
