Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каменіти

Каменіти, -ні́ю, -єш, гл. Окаменѣвать. Я мов камінь той каменію. МВ. Вона каменіла, дивлячись на все те. Мир. Пов. І. 128.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМЕНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМЕНІТИ"
Гиссоп, пу, м. Раст. Hyssopus officinalis L. ЗЮЗО. І. 125.
Здвижо́вина, -ни, ж. Трясина. Н. Вол. у. Cм. здвиж.
Кухарчук, -ка, м. = кухарча.
Набреха́ти Cм. набріхувати.
Навкі́с нар. = навкоси́. Желех. Cм. навскіс.
Неспогаданий, -а, -е. 1) Неожиданный. 2) Невообразимый, неизъяснимый.
Обпити, -ся. Cм. обпивати, -ся.
Себелюбець, -бця, м. Себялюбецъ, эгоистъ. МВ. ІІІ. 103.
Склярка, -ки, ж. Жена стекольщика.
Трахтирників, -кова, -ве Принадлежащій трактирщику.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАМЕНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.