Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каміння

Каміння, -ня, с. соб. 1) Камни. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума про братів озівських. Зможе Бог з каміння свого підняти дітей Авраамові. Єв. Л. III. 8. 2) Жернова.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 213.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМІННЯ"
Досвіткува́ння, -ня, с. Пребываніе на досвітках.
Жма́кати, -каю, -єш, гл. 1) Жевать. 2) = жмакувати 2.
Набли́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Набраться, нахвататься. Вона наблишкалася з ним такого гріха, що як уже й одвічатиме на тім світі. Зміев. у.
Парахвіяльний, -а, -е. Приходской.
Попихкати, -каю, -єш, гл. 1) Попыхтѣть. 2) Подымить трубкой курительной.
Похрумати, -маю, -єш, гл. Съѣсть что-либо хрустящее. Усі кісточки похрумав.
Ростока, -ки, ж. = ростік 1.
Тручати, -ча́ю, -єш, сов. в. тру́тити, -чу, -тиш, гл. Толкать, пихать, толкнуть, столкнуть. Не тручай, а то впаде. Камен. у. Дурня на голову тручай, а він на ноги паде. Ном. № 6189. Трутив, як дурного з мосту. Ном. Синойка вхопила.... в Дунай го трутила. Гол. І. 90.
Тяпкарь, -ря, м. = кептар. Угор. Гол. Од. 82.
Читака, -ки, об. Чтецъ, чтица. Із тебе, як бачу, і читака поганий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАМІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.