Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каліцтво

Каліцтво, -ва, с. Калѣчество, увѣчье. Спінило, звернуло їй, руку — не дай Бог каліцтва. Харьк. г. Спасеть вас Біг, що й нас при каліцтву не забуваєте. Лебед. у. Хиба яке каліцтво знайдуть дохторі, то не піде в москалі. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 211.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛІЦТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛІЦТВО"
Дотопи́ти, -ся. Cм. дотоплювати, -ся и дотопляти, -ся.  
Жебра́ний, -а, -е. Нищенскій, добытый нищенствомъ, выпрашиваніемъ. піти на жебраний хліб. Обнищать, сдѣлаться нищимъ. Врешті пан той пішов на жебраний хліб, а через кого? Через жида. Подольск. г.
Значність, -ности, ж. 1) Значительность. 2) Знатность. Науку і талант над значність прекладали. К. Дз. 13.
Масали́ґа, -ґи, ж. Мотъ, плутъ. Зміев. у.
Межимі́р, -ра, м. Землемѣръ. Желех.
Огинатися, -на́юся, -єшся, гл. Уклоняться, отвиливать. Він де кого підмовляв до себе переїздити, так усе огинаються. Харьк. г.
Порплиця, -ці, ж. 1) Желѣзная планка въ верхнемъ мельничномъ камнѣ, въ нее входитъ верхній конецъ веретена, вращающаго жерновъ. Вас. 179. Мик. 481. Kolb. І. 61. 2) мн. Струпья на головѣ. ЗЮЗО. І. 173.
Супокій, -кою, м. Спокойствіе, покой. Святий супокою! гаразд із тобою. Посл. Не сам же я плачу, плачуть чорні очі, нема супокою а ні вдень, ні вночі. Чуб. V. 147.
Шепнути, -пну, -неш, гл. Однокр. отъ шептати. Шепнуть.
Шпотатися, -таюся, -єшся, гл. Спотыкаться. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛІЦТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.