Багатіти, -тію, -єш, гл. Богатѣть, обогащаться. Як задумав Харько, задумав Захарченко, задумав багатіти.
Велетень, -тня, м. Великанъ, исполинъ, гигантъ. Велетні то були високі, високі люде — от як дерева. Велетню у світі недовго жити. Велетень у громаді — як правда в пораді.
Дря́пець, -нця, м. Хорошо, легко вскарабкивающійся на высоту. Нехай він лізе на вишню — він дряпець.
Коїтися, -їться, гл. безл. Происходить, дѣлаться (преимущественно о дурномъ). На дворі таке коїться, що і виглянути ж можна. Якесь іще лихо коїться.
Ма́бу́ти, мабуть, нар. 1) Должно быть, вѣроятно. А плахта ся тобі мабути по знаку? Мабуть не буть козі на торзі. Мабуть у лісі щось велике здохло. 2) Да какъ-же! А де це ти взяв хустку таку? — Найшов! — Мабуть! Гляди! — Далебі!
Наньма́ти, -ма́ю, -єш, гл. = наймати.
Порозламувати, -мую, -єш, гл. Разломить (во множествѣ). Хоч би вже по цілому періжку дітям дала, а то по половинці порозламувала.
Прилолокати, -каю, -єш, гл. Побить, избить. Так того старця прилолокали, що й іти не здужа, — повели.
Спотворювати, -рюю, -єш, сов. в. спотво́рити, -рю, -риш, гл.
1) Уродовать, изуродовать, исказить, обезобразить. Лихо не вморить, так спотворить.
2) Портить, испортить, избаловать. Такий хлопець натуристий. Чи ми його так малим спотворили? А тепер, як чого схотів, так щоб було!
Строма, -ми, ж. Крутизна, стремнина. Та ви бо туди не їдьте, бо там така строма, що й голови цілісенької не буде. Поліз по стромах.
