Горо́д 2, -ду, м. 1) Огородъ. Сидить, як качан в городі. Ум. Горо́́дець, горо́донько, горі́дчик. Горо́дчик. Пішла в городець, рвала барвінець. Прийди, козаче, к мойому городоньку. Cм. Огород. 2) Родъ игры. Родъ хоровода.
Гри́дка, -ки, ж. Часть рала = Жердка 3.
Жва́ти, -жую́, -є́ш, гл. Жевать.
Змідніти, -нію, -єш, гл. Принять металлическій вкусъ отъ мѣди.
Істнісінький, -а, -е.
Міня́к, -ка́, м. зробити міняка. Помѣняться. Cм. мінька, міньки.
Містю́к, -ка, м. = містець.
Пластати, -таю, -єш, гл.
1) Ползти, пробираться ползкомъ, взбираться; идти увязая ногами. Пісок його (силящагося пройти по песку льва) так і засипа; той пластав, пластав та так і пропав. Пластунами, кажуть, звались за те, що... все вештались по плавнях, і як більше їм приходилось місить грязь, ніж ходить по сухому, сиріч пластать, то й звались пластунами.
2) Подкрадываться. Дивлюсь, аж тхір пласта до курей.
Поключитися, -чу́ся, -чишся, гл. = покільчитися. Насипала насіння розсади й цибулі в черепки, присипала землею й полила та проростила, а потім посіяла вже, як насіння поключилось.
Сторожити, -жу, -жи́ш, гл. Стеречь, сторожить. Та біжить з дому Кильяна сторожить дядька Купріяна.
