Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

криниця

Криниця, -ці, ж. 1) Ключъ, родникъ, источникъ. Піди до криниці; поки півні не співали, умийся водою. Шевч. 15. До доброї криниці стежка утоптана. Ном. № 4471. 2) Одно изъ созвѣздій. По дорозі (млечный путь), саме в розсохах єсть криниця — чотирі зірки, а від неї пішла дівка з відрами — три зірки. Мнж. 148. Ум. криниченька, криничка. Ой у полі криниченька на чотирі зводи. Мет. 7. Зайду до тієї кринички, що я чистила, то, може, там нап'юсь. Рудч. Ск. II. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИНИЦЯ"
Відбіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Перебѣситься. Як відбіснувався становий, то й почав говорити наче людина.
Гайстер, -ра, м. 1) = чорногуз, Ciconia. nigra. Вх. Пч. ІІ. 9. Пирят. у. 2) = гайстра. ЗЮЗО. І. 113. Котл. Ен. VI. 43.
Дру́лити Cм. друляти.
Жабрь, -рів, ж. Жабры. Риба зітхнула жабрами і простяглася. Левиц. І.
Київський, -а, -е. Кіевскій.
Нарощиня́ти, -ня́ю, -єш, гл. О тѣстѣ: заквасить много. Нарощиняв, а чим замісити? Ном. № 3523.
Панщанний, -а, -е. Крѣпостной; барщинный. Мужик панщанний. Левиц. І. Панщанна робота. Барщина. Грин. III. 639.
Пожилець, -льця́, м. Жилець, постоялець. Мнж. 189. Оттакий пожилець наш! шість місяців прожив та й копійки не дав. Харьк. г.
Самогуди, -дів, м. Эпитетъ гуслей (въ сказкахъ): сами собой издающія звукъ. Найди мені гуслі-самогуди. Чуб. II. 39.
Шолуді, -дів, м. Парши, струпья на головѣ. Аби голова, а шолуді будуть. Ном. № 5428.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.