Барник, -ка, м. Родъ птицы.
Зануря́ти, -рію, -єш, сов. в. зану́рити, -рю, -риш, гл. Погружать, погрузить въ воду.
Корчити, -чу, -чиш 1) Корчить, гнуть. Як берест од огню корчиться, так... місячного відьмача, або відьму, щоб корчило і ломило. Хлопці сиділи, постолики корчили.
2) Кривить. Батько як зачав корчити лице.
3) = корчувати.
Мерзе́но нар. Гадко, мерзко, омерзительно. Як вість така прийшла до Турна, то так мерзено іскрививсь, що тварь зробилась нечепурна.
Перебувати I, -ва́ю, -єш, сов. в. перебути, -буду, -деш, гл. 1) Пробивать, пробыть. Днів два або й три перебудемо. Перебудь там, поки сповіщу тебе. 2) Обходиться, обойтись, прожить безъ чего. Не родив мак, перебудем так. 3) Переживать, пережить. Як настане ніч, поки її перебудеш, то дуже довгою вона тобі стане. Наші злидні ваше багатство перебудуть. Що буде, те й буде, — ми все перебудемо. А я тую чорну хмару рукавцем, розмаю, перебула поговір, перебуду неславу. 4) Только сов. в. Перебывать. За день скільки вас перебуде. Здається, не було хати в селі, де б я не перебула наймичкою.
Переваги-ваги, нар. Переваливаясь. А за ними кобзарь волох переваги-ваги шкандибає на конику, козакам співає.
Помалу нар.
1) Тихонько, осторожно, слегка. Помалу ступайте, пилу не збивайте. Мороз дуже старий чоловік; він як дихне помалу, то й мороз не великий.
2) Тихо. Ой помалу малу, чумаченьку, грай, да не врази мого серденька вкрай.
3) Медленно, не спѣша. Ой ходімо, пане-брате, на той кут помалу. Ні, каже, не біг, — я помалу йшов. Ум. помаленьку, помалесеньку, поманесеньку.
Послизнути, -ну, -неш, гл. 1) Сдѣлаться скользкимъ, покрыться слизью. Послизло сало. Уже м'ясо послизло. 2) Исчезнуть, пропасть (о многихъ). Щоб люде всі, що при Енеї, послизли. Злії духи, так як мухи, всі уже послизли.
Прохалавкнути, -ну, -неш, гл. Проглотить съ жадностью. Пес прохалавкнув печеню.
Спозирати, -ра́ю, -єш, сов. в. спозирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = споглядати, споглянути. На все цікавим оком спозирає. Спозирають на свіжі, ще теплі поланиці.
