Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

криж

Криж, -жа, м. 1) Крестъ. Ой виступала Матір Вожая, на крижеві стала. Чуб. І. 161. Крижем. Крестообразно. Церква збудована крижем. Лубен. у. То простягнеться крижем, то кулаком в груди себе стосує. Стор. крижем падати, крижем упадати. Падать какъ пластъ. Його мати старенькая крижем упадає. Макс. Оксана в двері: «Вбили! вбили!» Та й пада крижем. Шевч. 147. 2) Чаще мн. крижі. Крестецъ, поясница. Взяв дід бабу за крижі та попе по хижі. Чуб. V. 1136. Летів ворон... сів у сірого коня на крижі, з крижа на спину, з спини на гриву. Чуб. Р. 68. 3) Мѣра въ косую сажень. Подольск. г. Ум. крижин. Виходить мі там золотий крижин, а під тим крыжом сам милий Господь. Гол. II. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 305.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИЖ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИЖ"
Воздобний, -а, -е. Хорошій, хорошихъ качествъ. (Станьмо) свої коні козацькії напасемо й напоїмо: тут трави зелені, води холодні, очерети воздобні. АД. І. 112. Которий то, панове молодці, козак дородний, ще й кінь під ним воздобний. Макс. (1849). 84. У Кулиша употреблено въ смыслѣ: способный, талантливый. Шукати серед мужиків людей дотепних, здатніх, воздібних, і таких людей підіймати наукою. К. XII. 9.
Гам, -му, м. Крикъ, шумъ. Гармидер, галас, гам у гаї. Шевч. 333.
Гицлювати, -люю, -єш, гл. Заниматься истребленіемъ собакъ.
Муха́риця, -ці, ж. Насѣк. Culex pipiens. Шух. I. 23.
Перелітувати I, -тую, -єш, гл. = перелітати.
Підіждати, -жду́, -деш, гл. Подождать.
Позаторік нар. Въ позапрошломъ году. Твою долю, моя доню, позаторік знала. Шевч.
Сволок, -ка, м. Балка, поддерживающая потолокъ, матица. Вас. 148, 188. Ой бачу я два стовпи, на тих стовпах сволок лежить; на сволоці шнурок висить. Н. п. 2) мн. Кровля. (Угор.). Ум. сволочо́к.
Таліянчин, тальянчин, -на, -не. Принадлежащій итальянкѣ.
Таранкуватий, -а, -е. Рябой, имѣющій слѣды оспы. Черк. у. Таранкувате лице мов ще дужче порябіло. Мир. ХРВ. 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИЖ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.