Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

криж

Криж, -жа, м. 1) Крестъ. Ой виступала Матір Вожая, на крижеві стала. Чуб. І. 161. Крижем. Крестообразно. Церква збудована крижем. Лубен. у. То простягнеться крижем, то кулаком в груди себе стосує. Стор. крижем падати, крижем упадати. Падать какъ пластъ. Його мати старенькая крижем упадає. Макс. Оксана в двері: «Вбили! вбили!» Та й пада крижем. Шевч. 147. 2) Чаще мн. крижі. Крестецъ, поясница. Взяв дід бабу за крижі та попе по хижі. Чуб. V. 1136. Летів ворон... сів у сірого коня на крижі, з крижа на спину, з спини на гриву. Чуб. Р. 68. 3) Мѣра въ косую сажень. Подольск. г. Ум. крижин. Виходить мі там золотий крижин, а під тим крыжом сам милий Господь. Гол. II. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 305.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИЖ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИЖ"
Глицарня, -ні, ж. Яма, въ которой приготовляется известь, творило. Черниг.
Забавля́ти, -ля́ю, -єш, с. в. заба́вити, -влю, -виш, гл. 1) Забавлять, развлекать, развлечь. Уродються великії віти забавляти маленькії діти. Мет. 271. 2) Замедлять, замедлить, задерживать, задержать.
Зстаріти, -рію, -єш, гл. Состариться. Зстаріли ви, ненько! МВ. ІІ. 15. І зстарівся воюючи, по корчмах ночуючи. Ном. № 1700.
Короленко, -ка, м. = королевич. Дасть тобі король червоний корогов, а королиха — полумисок червонців, а короленко — вороного коня. Чуб. III. 281.
Лист, -ту, м. 1) во мн. им. листи. Листь (растенія). Употребляется также какъ соб. въ значеніи листва: Як розвернеться на весну лист, то підемо всі в свист (втічемо). Ном. № 11035. Тонковерха тополя пахучим листом шелестить. МВ. ІІ. 74. Ой піду я в вишнев сад гуляти, де лист опадає. Грин. III. 243. листом стелитись. Прикидываться добрымъ, уступать во всемъ, лебезить. Як вибірали, тоді старшина листом стелився, а тепер що! Н. Вол. у. 2) во мн. ч. им. листи и листи. Письмо. Тільки брат до сестри часто листи пише. Мет. 244. Ой як будеш же ти, серденятко моє, Дніпром водою плисти, засилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи. Мет. 24. лист визволений. Вольная, документъ объ освобожденіи изъ крѣпостнаго или рабскаго состоянія. Которий би міг бідний невольник (сей сон) одгадати, — міг би йому листи визволені писати. АД. І. 209. божий, небесний листъ. Рукописный листокъ, религіознаго содержанія, въ которомъ написано, что носящая или часто слушающая его женщина будетъ имѣть легкіе роды; носится при себѣ беременными женщинами. (Подольк. г.). КС. 1893. VII. 75. так каже, як з листу бере. Свободно и хорошо разсказываетъ. 3) мн. листи. Игральныя карты. КС. 1887. VI. 463. 4) лист дубо́вий, — вишневий. Родъ писанокъ съ орнаментикой изъ дубовыхъ, вишневыхъ листьевъ. КС. 1891. VI. 373, 374. Ум. листо́к, листочок, ли́стонько, листик. Листки широкого латаття по воді. Левиц. І. 514. В саду листоньки шумлять. Грин. III. 168. Ой піду я у садочок та вирву листочок. Мет. 73. Писаннячко дрібнесеньке, листочок як сніг. Федьк. І. 39. Хоч буду далеко, — буду тебе знати, буду листоньки писати. Мет. 79. Листоньки читає, дитину хитає; листоньки малює, дитину годує. Мил. 39.
Лю́шки меж. Крикъ на телятъ.
Подобонька, -ки, ж. Ум. отъ подоба.
Седми числ. Семью.
Улива, -ви, ж. Проливной дождь. Бурхали із-під неба вливи, і хмари голосом гукали. К. Псал. 176.
Челядний, -а, -е. Слугамъ принадлежащій, свойственный. Желех. челядна хижа. Кухня. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИЖ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.