Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

криничаний

Криничаний, -а, -е. Родниковый. В воді тихо плавала криничана червонобока жабка. Левиц. І. 288. Криничана осока. Раст. Carex praecox.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИНИЧАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИНИЧАНИЙ"
Безщадно нар. Безпощадно. Безщадно кров рутульську ллють. Котл. Ен.
Вужівка, -ки, ж. Родъ веревки изъ прутьевъ, лозы или дуба.
Граня́к, -ка́, м. 1) Призма. Желех. 2) = Грань 3. Желех.
Закуня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Задремать. Коли б сьогоднішню був ніч хоч закуняв. Гул. Арт. О. 1861. III. 83.
Зателе́пати, -паю, -єш, гл. = заталапапати. Желех.
Нарабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Награбить.
Скомшити, -шу́, -ши́ш, гл. Скомкать, измять.
Смолька, -ки, ж. Трубка курительная. Ходять по церкві у мегерках, смольки курять, регочуться. Рудч. Ск. II. 197.
Сухарчик, -ка, м. Ум. отъ сухарь.
Татарва, -ви, ж. соб. Татары.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИНИЧАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.