Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крижувати

Крижувати, -жую, -єш, гл. 1) Воздвигать кресты. На тій землі крижі крижують, ой там вони церков будують. Чуб. III. 353. 2) Распинать на крестѣ. Ой, Ісусе мій, Сусе крижований. О. 1861. X. 92.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 305.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИЖУВАТИ"
Дужак, -ка, м. Силачъ. Там і дужак отой чумак: не швидко б з моці збивсь. Лубен. у.
Крадіжний, -а, -е. Воровской. Крадіжні гроші. Н. Вол. у.
Нозя, -зі, ж. дѣтск. Нога, ножка.
Приголовник, -ка, м. Каждое изъ четырехъ бревенъ, на которыхъ кладется печь въ гуцульской коли́бі. Шух. І. 175.
Розблискатися, -каюся, -єшся, гл. Засверкать отовсюду.
Сповити Cм. сповивати.
Спокой, -ко́ю, м. = спокій.
Унахилку нар. Наклонивъ. Я напився води з відра внахилку.
Шевеліти, (-лю, -лиш?), гл. = шелестіти. Вх. Лем. 484.
Щедрець, -ця, м. Щедро дающій. Чуб. II. 666.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.