Збороня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зборони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Запрещать, запретить, воспрещать, воспретить; помѣшать. Коли не дали нам з собою жити, то не зборонять в гробі ся любити. 2) Защищать, защитить. Не зборонить тебе ні отець, ні мати.
Зладна́ти, -на́ю, -єш, гл. = злагодити.
Каяний, -а, -е. Раскаявшійся. Бог любе грішника, але каяного.
Круглоокий, -а, -е. Имѣющій круглые глаза.
Нагні́ватися, -ваюся, -єшся, гл. Разсердиться, разгнѣваться. Нагнівався мій миленькій та й до мене не говорить.
Нахнюпити, -плю, -пиш, гл. Потупить. Вона ж нахнюпила у землю очі.
Однораз нар. Сразу, вдругъ. Пішов і однораз знайшов його.
Ублюватися, -блююся, -єшся, гл. Облеваться, испачкаться блевотиной.
Фальшивість, -вости, ж.
1) Фальшивость, поддѣльность, ложность.
2) Лицемѣріе, неискренность.
Шлентавий, -а, -е. = шанталовий.
