Гульві́са, -си, м. Гуляка, повѣса, шалопай. А з яру та лісу, з собаками та псарями, їде пан гульвіса.
Ді́дич, -ча, м. Помѣщикъ, владѣтель. Коли хочеш дідичем на Вкраїні сидіти, то перше всього вези сюди огненну бронь да сип замочок кругом будинків. Оттам стояв дворець красний, а в ньому роскоші, там жив дідич дуже добрий — все роздає гроші.
Змотузити, -жу, -зиш, гл. Связать веревкой.
Макові́йка, -ки, ж. = маковій 1.
Нагоро́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. нагороди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Награждаться, наградиться. Все може нагородитися, іно страх ніколи.
Сертувати, -тую, -єш, гл. Таскать сюда и туда. Розбійники вдвох напали мене тай таскають; довго сортували мене сюди та туди по двору.
Спричинитися 1, -нюся, -нишся, гл. Помѣшаться, сойти съ ума. Хай вона спричиниться!
Стрібувати, -бую, -єш, гл. Попробовать, попытать. Хлопцеві дуже сі подобало, як коваль зелізо кує, та й каже: «Тату, а ну й я стрібую». Що би його запитали, і що знає, стрібували.
Тур, -ра, м. 1) Туръ, Bos primigenius. На лощині пасеться стадо турів. Так замерзло, хоч тури гони. Грім такий, що хоч тури гони, так не почують. 2) Жукъ-олень, Lucanus Servus. 3) тура дати. Говорится о плотахъ, когда съ разбѣга ударятся о берегъ. 4) Тур-царь. Турецкій царь.
Хмизина, -ни, ж. Одинъ прутъ изъ хмизу, а иногда тоже, что и хмиз. «Ой не ходи ж, козаченьку, низом, бо закидаю доріженьку хмизом». — А я ж тую хмизину одкину, таки тебе дівчину покину. Ум. хмизи́нка.
