Ду́ти, -дму, -дмеш, одн. в. ду́ну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дуть, дунуть. Як такий (горішній) вітер дме по снігу або з снігом — ото хуґа. Дунув вітер по-над ставом. 2) Только несов. в. Надувать, пучить. Мовчанка.... черева не дме. Багатство дме, а нещастя гне. Cм. дуйнути.
Згорта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. згорну́ти, -ну́, неш, гл. 1) Складывать, сложить, свертывать, свернуть. Все б тільки сиділа, згорнувши ручки. Мати їй убрання хороші та пишні купує, — вона ледві подивиться: згорне та й забуде. 2) О книгѣ: закрывать, закрыть. Згорнувши книгу, віддав слузі. 3) Сгребать, сгресть. Згорни жар докупи.
Кнап, -па, м. Ткачъ.
Літа́ння, -ня, с. Летаніе. Ой гиля, сизі голубоньки, на високе літання. Повчу я молодих орлят літання. Ум. літаннячко.
Поберегти, -ся. Cм. поберігати, -ся.
Прочнути, -ся. Cм. прочинати, -ся.
Розімняти, -мну, -неш, гл. = Розім'яти.
Роскладний, -а́, -е́ Составной, раздѣляющійся на части. Роскладний ніж.
Типець, -пцю, м. 1) вхопити типцю. Попасть на слѣдъ, на искомую дорогу. Як погнався за їм (злодієм), то зразу попав на слід і гнався до переправи, а далі не вхопив типцю та й через те не догнав. 2) дати типцю кому. Задать перцу, высѣчь.
Чабанчук, -ка, м. Пастушокъ, младшій пастухъ овецъ.
