Бабиць, -ця, м. Раст. Alissum incanum.
Дишлеви́й, -а, -е. = Дишельний.
Оставити Cм. оставляти.
Повихитувати, -тую, -єш, гл. Расшатать (во множествѣ). Оце який вітер, — і дерева повихитує.
Рогозовий, -а, -е. Сдѣланный изъ рогози. На козаку бідному нетязі три сиромязі, опанчина рогозовая, поясина хмельовая. Дума.
Розв'язувати, -зую, -єш, сов. в. розв'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Развязывать, развязать. Який бог зв'язав той нехай і розв'яже. — руки. Развести съ мужемь. Ой піду я до попа, поговору стиха: розв'яжи мі, попе, руки без біди, без лиха. — світ. Освободить, дать волю. Зав'язала світ головонці, не розв'яжу й до віку. 2) Разрѣшать, разрѣшить, истолковать. Снився мені сон дивненький.... Розв'яж мені, що то за сон, най я довше не думаю.
Розмазувати, -зую, -єш, сов. розмазати, -жу, -жеш, гл. Размазывать, размазать.
Сердопишний, -а, -е. Кичливый. Вийшов багатий сам за ворота, за ним вибігла челядь сердопишна, горда.
Справа 1, -ви, ж. 1) Дѣло, дѣйствіе. В той час була честь, слава — військовая справа. кепська справа. Плохо! Плохо дѣло! 2) Дѣло, тяжба, судебный процессъ. Нехай судці розберуть тую справу. З бабою і дідько справу програв. 3) Въ ариѳметикѣ: дѣйствіе. 2. Чотирі справи з арифметики. 4) У Мирнаго: актъ, дѣйствіе сценическаго произведенія. Перемудрив. Комедія в пяти справах. 5) Необходимые для какого либо дѣла инструменты, снаряды. «Заграв би вам, та бачите — справи нема, справи. Учора був на базарі — кобза зопсувалась, розвалилася» — А струни? — «Тільки три осталось». Ум. справка.
Татульо, -ля, ж. ласк. отъ тато. Ум. татуленько.
