Бердинка, -ки, ж. Маленькій топоръ. Побіг я до мельника, позичив берданки, прорубав дупло.
Відтинати, -на́ю, -єш, сов. в. відтяти, -дітну, -неш, гл. Отсѣкать, отсѣчь, отрубливать, отрубить. Вона йому голову відтяла. відтяти пелену. Отрѣзать подолъ — наказаніе женщинѣ за прелюбодѣяніе. А з Марсом чи давно піймавши, Вулкан їй пелену відтяв? річ відтяло (кому, у кого). Не въ состояніи заговорить, отняло языкъ.
Гойдати, -даю, -єш, гл. Качать, колыхать. Дивлюся на височенну сосну. Вітер нею гойдає. Сонце гріє, вітер віє.... на калині одиноке гніздечко гойдає. Сміється козак, коня сідлаючи, плаче дівчина, дитину гойдаючи.
Гре́чність, -ности, ж. = Ґречність.
Дотягти́, -ся. Cм. дотягати, -ся.
Ляпоті́ти, -почу, -тиш, гл. Хлопать, шлепать (учащенно); капать. І дощ не йде, і хмар нема, тільки з стріхи ляпотить.
Неліпашка, -ки, ж. Нелѣпившая. Свашка-неліпашка шишок не ліпила.
Росковерзуватися, -зуюся, -єшся, гл. Раскапризничаться. Дитина росковерзувалася.
Сміливісінько нар. Совершенно смѣло.
Тенетка, -ки, ж. Сильно поношенная рубашка. Тенетки нема на хребті, а ще бач.
