Валькувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Дѣлать изъ глины стѣны постройки.
2) Обмазывать стѣны толстымъ слоемъ глины.
Вилупати, -па́ю, -єш, гл. Выламывать. Мої двері вилупали.
Воларити, -рю, -риш, гл. Быть пастухомъ воловъ.
Заво́ра, -ри, ж. Бревно для задвижки воротъ.
Натуркотати, -кочу, -чеш, гл. = натуркати.
Нащока, -ки, ж. Клинообразная накладка, которая прикрѣпляется снозами къ ключу въ плугѣ.
Обтрусити, -ся. Cм. обтрушувати, -ся.
Позагальмовувати, -вую, -єш, гл. Затормозить (во множествѣ).
Попитатися, -та́юся, -єшся, гл. = попитати. Нехай я попитаюся в неї, чи вона думає приходити, чи може вже не схоче.
Пуць! меж., выражающее моментъ паденія, бухъ! Дивлюсь воно (вороненя) угору полетіло да й пуць на шию барану. (П'яний) пуць на землю. Пуць з неба! ось і ми, коли вам треба. А воно пуць з рук.
