Карб, -бу, м.
1) Нарѣзка, зарубка, рубець, мѣтка. Переносно: слѣдъ, воспоминаніе перенесеннаго. В короткий вік мій багато карбів лягло на мойму серці.
2) Вырубка въ бревнѣ поперегъ, на половину толщины, для закладки въ нее другого бревна.
3) Бирка, счетная палочка. на карб узяти. Поставить въ счетъ. Ум. карбе́ць, карбик, -карбичок.
Лядая́кий, -а, -е. = ледаякий. На лядаякого вибий весь ліс, то все їден біс. Аж виходить, вибігає найменшая свість і виносить козаченькові лядаяку вість.
Мана́ття́, -тя, с. соб. Лохмотье, тряпки.
Обшкрябати, -баю, -єш, гл. Обскресть.
Окремезніти, -ні́ю, -єш, гл. Поздоровѣть, почувствовать себя здоровѣе, сильнѣе.
Повисівати, -ва́ю, -єш, гл. Израсходовать на сѣяніе. — Чи нема в тебе якого насіння з квіток? — І чом же ти вчора не сказала? Сьогодні все вже повисівала.
Поштукувати, -ку́ю, -єш, гл. = пошуткувати.
Стручок, -чка, м.
1) Стручекъ. Горох сію, два стручки, роди. Боже, чотирі.
2) Завитокъ шерсти на овчинѣ. Скільки на кожусі стручків, стільки дитині рочків.
Фундатор, -ра, м. Основатель, учредитель. О, предки Вишневецьких і Корецьких, фундаторі монастирів спасенних!
Шибнем нар. Съ размаху. Добігши до воріт, треба тричі шибнем ударить у їх.
