Вісьтак, -ка, м. У кожевниковъ; палка для выворачиванія кожъ.
Гірштикатися, -каюся, -єшся, гл. Баловаться. Пішли на вечерниці: дідова ж (дочка) пряде, а бабина гірштикається.
Звича́йний, -а, -е. 1) Обыкновенный. 2) Вѣжливый, приличный. Була звичайна, поважала людей і гріха боялась. Хата, 166. Труби на пса — на чоловіка звичайне слово. Ум. звичайне́нький.
Зем, зе́ми, ж. Полъ въ домѣ, преимущественно вымощенный кирпичемъ. Він сам розорив хату свою, а брат його зем розібрав. Зем була цеглою виложена в хаті, так він цеглу повикопував.
Кабатя, -тя, с. соб. = кабатиння.
Ліпш, ліпше, нар. Лучше. Ой листи писати — будуть люде знати: ліпш самому сісти поїхати. Я милого ліпше люблю, як мама дитину. Ум. ліпшенько.
Мушва́, -ви́, ж. соб. Мухи. І де ця мушва береться?
Невістний, -а, -е. Неизвѣстный. Він слухав і одмовляв, наче б так про кого говорилося невістного, невідомого.
Повисиплятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Выспаться (о многихъ). Повисиплялися наші хлопці сьогодні і за ту, і за сю ніч.
Поденок, -нка, м.
1) Потолокъ въ конюшнѣ.
2) мн. поде́нки. Подонки, остатки. Капусти тільки поденки зосталися в діжці.
