Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кримець

Кримець, -мця, м. Житель Крыма. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИМЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИМЕЦЬ"
Веселувати, -лую, -єш, гл. Играть свадьбу, гулять на свадьбѣ. Аж тиждень веселували, як Марка женили. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Канка, -ки, ж. 1) Раст. Scirpus lacustris. Вх. Пч. І. 12. 2) Головной женскій уборъ. Вх. Зн. 23.
Кривувати, -вую, -єш, гл. Быть хромымъ. Я кривуючи живу. Г. Барв. 226.
Лямцеві чоботи. Валенки. Н. Вол. у.
Низовина, -ни, ж. Низьменность, луговое мѣсто.
Перешкодниця, -ці, ж. Препятствующая, бывающая помѣхой.
Побіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Побѣсноваться.
Прирозуміти 2, -мі́ю, -єш, гл. Сообразить, придумать, ухитриться. Мкр. Г. 57. Г. Барв. 507. Воно дурне, а прирозуміло вкрасти. Лебед. у. Якось ловлять (лева)... прирозуміли. Мир. ХРВ. 69.  
Упевнення, -ня, с. Увѣреніе.
Храпавий I, -а, -е. = рапавий. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИМЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.