Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кримець

Кримець, -мця, м. Житель Крыма. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИМЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИМЕЦЬ"
Безземельний, -а, -е. Безземельный. Шевч. (О. 1862. VI. 19).
Безподобний, -а, -е. = неподобний Матір лає безподобними словами. Мил. М. 45.
Дави́льця, -ців, с. мн. Щипцы для орѣховъ.
Здви́ження, -ня, с. Здвиг 2. ХС. І. 78. ра́кове здви́ження. Такъ отвѣчаютъ тому, кто доискивается праздника тогда, когда его нѣтъ. Грин. І. 242.
Піскозоблиця, піскозо́бниця, -ці, ж. = піскоглід. Вх. Пч. II. 20.
Постьобати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Постегать. 2) Зашагать, пойти. Постьобав неборак, понурившись. Св. Л. 224.
Прочхатися, -ха́юся, -єшся, гл. Прочихаться, вычихаться. Понюхав табаки, прочхавсь, протер очі полою. Кв.
Рівчастий, -а, -е. Имѣющій въ себѣ желобокъ, сдѣланный желобкомъ, желобчатый. Шух. І. 256.
Ухвалити Cм. ухвалювати.
Чабачина, -ни, м. = чабак. Ум. чабачинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИМЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.