Відміна, -ни, ж. 1) Измѣненіе, перемѣна. 2) Отличіе. У нас на Вкраїні.... не всюди однаково говорять.... не велика, воно, правда, і одміна. Служки, доношуючи після своїх панів стареньку їх зобуву, пришивали до не? для одміни чорні пришви. 3) Варіантъ. Є ще сім відмін сієї приказки. 4) Выкупъ. «Турчин-турчинойку, не губъ мене молодойку, їде мамця відмінити, не даст дна мі загинути». Одмінойки та й не стало: дівча гірко заплакало. 5) Уродливое дитя, больное англійскою болѣзнью. Народъ считаетъ такого ребенка чертенкомъ, которымъ подмѣнили человѣческое дитя. Cм. відмінок. Ум. відмінонька.
Джумачи́ха, -хи, ж. Жена чумака.
Доро́блювати, -люю, -єш, гл. = доробляти.
Майтала́тися, -лаюся, -єшся, гл. = майталати. А те помело (хвіст) ззаду тільки ковиль, ковиль!.. Майталається.
Нагусти́, -ду́, -де́ш, гл. Нагудѣть.
Напаса́тися, -са́юся, -єшся, сов. в. напа́стися, -суся, -сешся, гл. Напасаться, напастись. Попід мостом трава ростом, що й кінь напасеться. Волики напасаються. Чужим добром не напасешся, — своє дбай.
Письменник, -ка, м. 1) Писатель. Виднійше нам усе те в високих розумом письменниках. 2) Въ евангеліи: книжникъ. І зібравши всіх архієреїв і письменників людських, допитувався в них, де Христу родитися.
Посинілий, -а, -е. Посинѣвшій. Посинілі руки.
Термінувати, -ну́ю, -єш, гл. Проживать опредѣленное время (особенно въ обученіи мастерству). Я термінував п'ять літ, заким визволили в челядники.
Улютувати, -тую, -єш, гл. Впаять.
