Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

креденець

Креденець, -нця, м. Буфеть, посудный шкапъ. Левч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕДЕНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕДЕНЕЦЬ"
Двіро́чок, -чка, м. Ум. отъ двір.
Навпо́слі и навпосля́, нар. = навпісля́. Коб мені той розум наперед, що тепер навпослі. НВолынск. у. Оце вже навпосля... то ще й його вчу. Г. Барв. 5.
Прокипіти, -плю, -пиш, гл. Прокипѣть.
Снодійний, -а, -е. Снотворный. Снодійні маки. Щог. Сл. 67.
Сорокуля, -лі, ж. Гадюка. Сорокуля го уп'єлила. Вх. Зн. 73.
Судити 2, -джу, -диш, гл. = судомити. Судорга судить руку. Борз. у.
Сухарчик, -ка, м. Ум. отъ сухарь.
Устрічати, -ся, -чаю, -ся, -єш, -ся, гл. = устрівати, -ся.
Хижечний, -а, -е. 1) Относящійся къ клѣти, чулану, кладовой. 2) О женщинѣ: спящая въ клѣти. Не пущу, не пущу, ти, хижечна курво. Гол. ІІ. 710.
Чернядка, -ки, ж. плахта = чернітка. Вас. 170.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЕДЕНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.