Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

креденець

Креденець, -нця, м. Буфеть, посудный шкапъ. Левч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕДЕНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕДЕНЕЦЬ"
Возитися, -жуся, -зишся, гл. 1) Возиться. Рубайсь, дерево, возись, дерево, й кладись. Рудч. Ск. І. 91. 2) Возиться, заниматься. Возиться, як кіт з салом. Ном. № 2593.
Кишло, -ла, с. Жилище, гнѣздо.
Кльока, -ки, ж. = квочка. Когут топче курку, від чого вона зносить покладки, стає клюкою, яка кльоче. Шух. І. 238.
Кожухарь, -ря́, м. Портной, шьющій кожухи. Хотин. у.
Мочи́ло, -ла, с. Водой наполненная яма, въ которой мочать коноплю. Шух. І. 147.
Погамувати, -му́ю, -єш, гл. Остановить, усмирить.
Середа, -ди, ж. Среда. Ще не біда, що без риби середа. Ном. № 7229.
Спричинитися 2 Cм. спричинятися.
Стогнійка, -ки, ж. Постоянно стонущая женщина. Харьк.
Шамушіння, -ня, ж. = лушпиння. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЕДЕНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.