Відтовкувати, -кую, -єш, сов. в. відтовки, -вчу, -чеш, гл. 1) Оканчивать, окончить толочь. 2) Отрабатывать, отработать толченіемъ. 3) Только сов. в. Отбить. Треба йому відтовкти боки, щоб другий раз глядів лучче телята.
Захлянути и захлясти, -ну, -нешъ, гл. Отощать, ослабѣть. Захляла молодецька сила.
Карнавочний, -а, -е. Кружечный. Є їх чимало церковних грошей: самих, мовляв, карнавочних я кладу більш як дев'ятдесят карбованців, а знов свічкових, кошилевих.
Кукільоватий, -а, -е. Перемѣшанный съ Раст. Agrostema githago. 6 пшеничка, да кукільовата.
Лу́скавка, -ки, ж. 1) Коса (орудіе), толщина которой не вездѣ одинакова, почему она легко ломается. 2) Конецъ кнута, придѣлываемый для хлопанья.
Милова́нець, -нця, м. Фаворитъ, любимець.
Охват, -ту, м. Болѣзнь: стрѣльба въ поясницѣ.
Роскидатися, -даюся, -єшся, сов. в. роскидатися, -даюся, -єшся, одн. в. роскинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Разбрасываться, разбросаться. Ні, тепер люде не дуже роскидаються з грішми. 2) Раскидываться, раскинуться, сидѣть, лежать, раскинувъ ноги, руки. (Молодиця) лежала, роскидавшись, стогнала і плакала. Панночка на стільчику роскинулась, плаче.
Спід 1, спо́ду, м.
1) Исподъ, низъ, нижняя часть. Моливсь за них, як сонце світ на землю рано розсипало, моливсь, як промені спускало воно під спід землі і гніт. Підверне всіх собі під спід. Підпалили сосну від споду до верха. споди́ у невода — нижній край.
2) Дно. Сьорбайте, хлопці, юшку, а риба на споді.
3) Глубина, глубь.
4) Изнанка, подбой. Жупан голубий на версі, красний на споді.
Упаслий, -а, -е. Легко откармливаемый. Ці свині, кажуть, ніби-то впаслі.
