Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кремінець

Кремінець, -нця́, м. Ум. отъ кре́мінь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕМІНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕМІНЕЦЬ"
Веретка, -ки, ж. Ум. отъ верета.
Голиборода, -ди, м. Шутливое названіе великовозрастнаго ученика, брѣющаго уже бороду. Приходять аж три четвертокласники — все продауси та голибороди. Св. Л. 136.
Господа́рно нар. Хозяйственно, по хозяйски. Як не гарно, то не господарно. Чуб. І. 243.
Гу́стрик, -ка, м. Кукишъ. Борз. у.
Дзи́бнути, -ну, -неш, гл. Ударить, хватить. Він як дзибнув мене по руці, то я й не стямивсь. Полт. г.
Підсліпо нар. Подслѣповато, не свѣтло. Підсліпо, чадіючи на всю хату, горів його гніт. Мир. Пов. І. 114.
Позашивати, -ва́ю, -єш, гл. Зашить (во множествѣ). Позашивай роспірки в сорочці. Богодух. у.
Полад, -ду, м. Ладъ, порядокъ. Ні ладу, ні поладу нема. Конст. у.
Розлогистий, -а, -е. = розложистий. Рівчак там розлогий був. Новомоск.
Самісінький, -а, -е. 1) Какъ разъ самый. Над самісіньким краєм гори стояли рядами гулящі люде. Левиц. Пов. 131. Схаменувся на самісінький свят-вечір. Шевч. 279. Годував його і доглядав аж до самісінької смерти. Грин. ІІ. 169. 2) Совершенно одинъ. Самісінькі сухарі гризе, — нічого нема. Зосталась я самісінька. МВ. І. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЕМІНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.