Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кремінець

Кремінець, -нця́, м. Ум. отъ кре́мінь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕМІНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕМІНЕЦЬ"
Вистіг, -гу, м. Строчка въ шитьѣ. Харьк. г. Полтавск. г.
Гуза́, -зи́, ж. Корма, задняя часть лодки. Черк. у.
Орешт, -ту, м. = арешт 1.
Підхарчувати, -чую, -єш, гл. Подкормить.
Полісюк, -ка, м. = поліщук. Гол. І. 684.
Прохолодний, -а, -е. Прохладный. К. Бай. 68.
Скоро нар. 1) Скоро. Журба ж мене, моя мати, скоро з ніг ізвалить. Н. п. 2) Какъ только, коль скоро, лишь только. Скоро жених і гості з двора, панночка в плач. МВ. (О. 1862. III. 49). Скоро забачив Мазепенкову ватагу, зараз узяв та й об'їхав її кругом. ЗОЮР. І. 120. Ум. скоренько, скоресенько.
Ставок, -вка, ставо́чок, -чка, м. Ум. отъ став.
Сухоперка, -ки, ж. Рубаха, вымытая наскоро (безъ намачиванія и бученья).
Храпавий II, -а, -е. Хриплый. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЕМІНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.