Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кремінець

Кремінець, -нця́, м. Ум. отъ кре́мінь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕМІНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕМІНЕЦЬ"
Відхасник, -ка, м. Valeriana officinalis L. V. minor. ЗЮЗО. I. 172.
Дороста́ти, -та́ю, -єш, сов. в. дорости́, -ту́, -те́ш, гл. Дорастать, дорасти. Ріс, ріс, не доріс, своїй неньці води не приніс. Чуб. ІІІ. 183. дорости́ літ. Достичь совершеннолѣтія. Меншая сестра літ не доросла. Мет. 32.
Досновиґати, -ґа́ю, -єш, гл. Доплестись.
Жибрі́й, -рію́, м. = жабрій. ЗЮЗО. І. 168.
Окром нар. = окрім.
Переїднати, -на́ю, -єш, гл. Переманить на свою сторону. Владику переїднали за себе.
Розсипати, -па́ю, -єш, сов. в. розсипати, -плю, -плеш, гл. Разсыпа́ть, разсы́пать. Породила мене мати на біду, розсипала м орішеньки на льоду. Чуб. V. 11. Розсипала я на його чимало карбованчиків. Левиц. Пов. 348.
Тринчик, -ка, м. Названіе трехъ взятокъ при игрѣ въ хва́льку. КС. 1887. VІ. 466.
Убір, убо́ру, м. Уборъ, нарядъ. Левиц. І. 202. Ном. № 11164. 2)церко́вний. Церковное облаченіе. Рудч. Ск. І. 170.  
Шкарка, -ки, ж. = щілина. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЕМІНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.