Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кремінець

Кремінець, -нця́, м. Ум. отъ кре́мінь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕМІНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕМІНЕЦЬ"
Безматень, -тня, м. Рой пчелъ безъ матки. Полт.
Бережан, -на, м. Прибрежный житель.
Висмоктати Cм. висмоктувати.
Жерло́, -ла́, с. = жерело. Знахарі жерло забили у криниці — тепер нема де напитись холодної водиці.
Заро́сся, -ся, с. Мѣстность за p. Росью. Желех.
Набелькота́ти, -чу́, -чеш, гл. 1) Набормотать, наговорить невнятно. 2) Наболтать, наговорить много.
Ниць II, -ці, ж. = нить 1. Сидить дівка в темниці, шиє чепець без ниці. Ном. № 145 (стр. 295).
Підстожини, -жин, ж. мн. Мякина, части колосьевъ и зерно, обсыпающіяся вокругъ стога при кладкѣ его. Рк. Левиц.
Чугаїна, -ни, ж. = чугай. О. 1861. XI. Св. 26.
Шостий, -а, -е. числ. Шестой. Два стоїть, два лежить, п'ятий ходить і шостого водить. Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЕМІНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.