Гуготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Производить глухой шумъ. Далі стало вже гуготіти, мов клекоче море, або гуде великий вітер здалеку. Дивись, як гуготить огонь, наче у гуті.
Звичайне́нький, -а, -е. , звичайне́нько, нар. Ум. отъ звичайний, звичайно.
Змазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. змазатися, -жуся, -жешся, гл. Смазываться, смазаться.
Начеркати, -ка́ю, -єш, гл. Набросать (о литературномъ произведеніи). От брат його Чванько слабкий уже на се: що начеркав, то так в дрюкарню і несе.
Палькувати, -ку́ю, -єш, гл. Обозначать колышками.
Погрозка, -ки, ж. Ум. отъ погроза.
Пукарь, -ря, м. Буккеръ. .
Розан, -на, м. Розга. Дали йому добрих розанів. Повели, пане сотнику, возмутити її розанами.
Струйний, -а, -е. О голосѣ: пріятный, мелодическій. Який в його голос був струйний.
Шти род. пад. отъ честь. Не зна ні шти, ні пори.
