Вирядити, -ся. Cм. виряжати, -ся.
Гульта́й, гульта́йський и пр = Гультяй, гультяйський и пр.
Да́лі, да́лій, нар. Сравн. ст. отъ далеко. У дурня до Юр'я, у розумного далі. «Старче, село горить!» — «А я за суму та далі посуну». 2) Потомъ, послѣ. Гомоніли люде на селі, а далі й розійшлися. Ой, хвортуно, хвортунино, що ти учинила? Дала серцю спізнатися, далі розлучила. 2) Вскорѣ. Далі прийде. Степан вже далі прибіжить за сокирою. Вже далі вечір.... Вже далі хліба не стане. Далі-далі. Скоро, въ скоромъ времени. Ви вже далі-далі онучат дружитимете, а в мене ще й діти мог сиріточки на в'язях висять. 4) Подальше. Ти, дівчино, ти; подобна, не здавайся на підмову, бувай добра; бо дворянин то поганий: як ізрадив дівчину, а сам далій. 5) Да́лі-пода́лі. Спустя нѣкоторое время. Винен був гроші і не віддавав, а далі-подалі віддав.
Запи́тувати, -тую, -єш, сов. в. запитати, -ті́ю, -єш, гл. Спрашивать, спросить. Прийшли, запитуємо попа — що візьме за вінчання. Запитай, матінко, усіх нас, де твоє дитятко бувало.
Зласка́витися, -влюся, -вишся, гл. Умилостивиться, умилосердиться.
Кадження, -ня, с. Кажденіе. Множество народу молилось із надвору під час кадження.
Качиний, -а, -е. Утиный. Це качине яйце.
Метла́стий, -а, -е. = мітластий. Метласта борода.
На́вський, -а, -е. Мертвецкій. Встрѣчается только въ выраженіи: на́вський вели́кдень — Пасха мертвецовъ, по народнымъ вѣрованіямъ, въ четвергъ на послѣдней недѣлѣ великаго поста. Cм. мертве́цький вели́кдень и ма́вський вели́кдень. Cм. мавський.
Проповідуватися, -дуюся, -єшся, гл. Быть проповѣдываемымъ, проповѣдываться. Де проповідувалась євангелія ся?
