Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кремпілець

Кремпілець, -льця, м. 1) Косякъ для укрѣпленія полки. Волын. г. 2) Палка для связыванія узломъ концевъ веревки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕМПІЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕМПІЛЕЦЬ"
Бортник, -ка, м. Бортникъ, пчеловодъ. Ледаякого бортника і мед ледачим пахне. Ном. № 7160.
Духопе́лити, -лю, -лиш, гл. Бить, дубасить.
Желіпа́ло, -ла, м. 1) Медленно ядущій. 2) Крикунъ.
Ляда́щий, -а, -е. = ледащий.
Поборсень, -сня, м. Постромка. Сим. 37.
Проорати, -рю, -реш, гл. Пропахать. Виїхали на поле, хлоп'я взяло та й проорало навхрест. Грин. І. 72.
Протаскати, -ка́ю, -єш, гл. Протащить.
Справний, -а, -е. Исправный, исполнительный. Жінка моя жвава, справна. Г. Барв. 410.
Тирлиґач, -ча, м. Плохой музыкантъ, преимущественно скрипачъ. О. 1861. X. Св. 60.
Четвірко числ., Ум. отъ четверо. Господь благословив і діточками: четвірко їх мали. Св. Л. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЕМПІЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.