Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кремпілець

Кремпілець, -льця, м. 1) Косякъ для укрѣпленія полки. Волын. г. 2) Палка для связыванія узломъ концевъ веревки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕМПІЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕМПІЛЕЦЬ"
Виплоджувати, -джую, -єш, сов. в. виплодити, -джу, -диш, гл. Плодить, выводить, вывести; рожать, родить, породить. Та нігде вийти, та нігде сісти, та гніздо звити, а малих діток виплодити. Грин. ІІІ. 695.
Дворо́чок, -чка, м. Ум. отъ двір. Мил. 141.
Добіра́ння, -ня, с. Подбираніе, выбираніе. З таким добіранням ти нічого не купиш.
Зашкря́бати, -баю, -єш, гл. Заскресть.
Перегінка, -ки, ж. Часть овчины? ЗЮЗО. II. 547.
Рамак, -ка, м. = рубель 2. Вх. Лем. 459.
Розсадина, -ни, ж. Стебель разсады. Ном. № 261.
Стиснути, -ся. Cм. стискати, -ся.
Требник, -ка, м. Требникъ.
Цьомати, -маю, -єш, гл. Дѣтск. цѣловать. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЕМПІЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.