Верхів'Я, -в'я, с.
1) Вершина; верхушка дерева. Бог узяв.... рукою того дуба за верхів'я,
2) Волоса на головѣ, хохолъ. Мужик попав коваля за верхів'я і давай йому метелиці давати.
Досвітча́нин, -на, м. Парень, ходящій на досвітки. досвітча́не. Парни и дѣвушки, ходящіе на досвітки.
М'яку́шечка и мняку́шечка, -ки, ж. Ум. отъ м'якушка.
Ніж 2 сз. Нежели, чѣмъ. Бог має більше, ніж роздасть. Лучче було дівчиною, ніж тепера молодицею.
Рощ, -щі, ж. = рость. Буде дощ, буде й рощ.
Рябити, -блю, -биш, гл. Дѣлать пестрымъ.
Сапувати, -пую, -єш, гл. = сапати. Сапувать я тобі не буду і полоти не буду.
Сухоребрик, -ка, м. Худощавый человѣкъ.
Чапуга, -ги, ж. Раст. Calamagrostis epigeios Roth. Cм. чаполоть.
Шклити, -лю, -лиш, гл. = скли́ти.
