Ду́рощі, -щей и -щів, ж. мн. Глупости. Йому все дурощі в голові. З серця чоловіка виходять дурощі.
Загну́здувати, -дую, -єш, сов. в. загнузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Зауздывать, зауздать. Пінську голову на дорозі найди, тай ту загнуздуй. Вона сіла на його, загнуздала його.
Кльомзати, -заю, -єш, гл. = цюкати.
Кресати, крешу, -шеш, [p]одн. в.[/p] креснути, -сну, -не́ш, гл.
1) Высѣкать, высѣчь огонь. Один став кресати, щоб кашу варити. Щось у полі та за військо йде, шаблями огонь креше.
2) Бить, колотить, ударить. Та й став по ребрах ще кресать. Одсувається... щоб бува з п'яних очей не креснув зачепа.
3) Подковами звенѣть. Пішов козак дорогою, підківками креше.
4) Быстро дѣлать рядъ однихъ и тѣхъ же движеніи (при работѣ І пр.). Женці молодії, серпи золотії, — так і крешуть. Ой млин меле, вода реве, а колесо креше, а колесо креше.
Нашвидку нар. Наскоро; на короткое время. Я оце прибіг нашвидку у Полтаву.
Отоса, -си, ж. = отеса. Ум. отісонька. Щоб тебе кониченько не довіз, щоб отісонька порвалась.
Посліпити, -плю, -пиш, гл. Ослѣпить (многихъ). Баньки їм бодай посліпило.
Сизокрил, сизокрилий, -а, -е. Сизокрылый. Ой де взявся сизокрилий орел. Да не кидай же мене, сизокрилий орле. Ум. сизокри́ленький. Ви, голубці сизокриленькії.
Ужати, ужну, -неш, гл. Сжать часть чего нибудь.
Усещедрий, -а, -е. Въ высшей степени щедрый. Подай же й нам, всещедрий Боже, отак цвісти, отак роста.
