Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кремінь

Кремінь, -меню, м. 1) Кремень (минераллъ). 2) Кремень для высѣканія огня. Ой продала дівчина гребінь да купила козакові кремінь. Н. п. Я, добродію, був колись кремінь, а тепер і губки не стою. ЗОЮР. Ум. кремінець, кремінчик. Лежали губка, кремінець. Котл. Погляділа в гаманець, — аж люлечка й кремінець. Н. п. Крешіть, крешіть, кремінчики. Чуб. V. 548.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕМІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕМІНЬ"
Берліг, -лога, м. = барліг. На тім то берлозі свиноти іди построить Албуград. Котл. Ен.
Вироб'Яки, -ків, м. мн. Родъ кожаныхъ лаптей. Шух. І. 120.
Дряпня́, -ні́, ж. 1) Царапаніе. 2) Сдираніе, обдираніе.
Перемітний, -а́, -е́ Разнообразный, измѣнчивый? Заграй же мі сеї, тої та й перемітної. Гол. IV. 497.
Приємний, -а, -е. Пріятный. Романюки приємні люде. Камен. у. Наче вітерець шелесне в листі, — така його була приємна й тиха мова. Г. Барв. 355.
Прогулюватина, -ни, ж. = прогалюватина. Лохв. у.
Пхиць! меж. Толкъ! Невістка сплеснула руками, а потім мене пхиць! Г. Барв. 403.
Розстряватися, -ряюся, -єшся, сов. в. розстрятися, -нуся, -нешся, гл. Разставаться, разстаться. Грин. III. 69. Душа з тілом розстрявалася. Харьк. г. Ліпш би не знатися, неже зараз і розстрятися. Ном. № 8783.
Усиловуватися, -вуюся, -єшся, гл. = усилковуватися. Католицькі пани з нашими перевертнями усиловувались унію на Вкраїні прищепити. К. ЧР. 10.
Худко, -ка, м. Удодъ, Upupa epops. Вх. Лем. 479. Cм. одуд, худок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЕМІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.