Волиняк, -ка, волинянин, -на, м. Житель Волыни.
Завідьмува́ти, -му́ю, -єш, гл. Околдовать. Дочку завідьмувала якась ледащиця.
Необходимий, -а, -е. Такой, котораго нельзя обойти. Як пійдуть дощі, дак грязь буде необходима.
Огнедихатий, -а, -е. Огнемъ дышащій. Дракон огнедихатий.
Поцька, -ки, ж. Vulva.
Разком нар.
1) За одинъ разъ. Я вимету разком та вивезу возком.
2) Вмѣстѣ. Вставайте, та разом холодком і побіжимо до господи.
Сонях, -ха, м. = соняшник. соняхи. Сѣмячки подсолнечника.
Сум'яття, -тя, с. Суматоха.
Укоренити, -ся. Cм. укореняти, -ся.
Уподоба, -би, ж. Вкусъ, удовольствіе, все, что нравится. Я собі шапку таки по своїй уподобі вибрав. уподо́ба, не вподо́ба съ глаголомъ въ неопред. накл.: пріятно, непріятно, нравится, не нравится. Не вподоба, мати, з конем розмовляти, — ой час і година дівчини шукати. до вподоби бути, припадати. Нравиться, быть по вкусу. Ох, дитино моя! чи то ж до пари? кажу. — До пари, до любої вподоби! Робота не важка, саме припала йому до вподоби. Нащо й худоба, коли жить не вподоба. в уподо́бі бути. Нравиться. Багато мене сватало, та ніхто мені не був у такій уподобі, як один парубок. з уподобою. Съ удовольствіемъ. Куди ні заносилась наша весела або смутна пісня.... всюди.... слухано її з уподобою. Ум. уподо́бонька. На її красу не надивитись.... уподобонькою звали: он іде наша вподобонька.
