Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кремінчик

Кремінчик, -ка, м. Ум. отъ кре́мінь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕМІНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЕМІНЧИК"
Бишки! меж. Окрикъ на телятъ. Мнж. 176.
Відцарювати, -рю́ю, -єш, гл. Окончить царствовать.
Гаяти, -гаю, -єш, гл. 1) Замедлять, задерживать. Ой матінко, та не гай мене! в велику дорогу виряжай мене! 2) гаяти час. Терять время, медлить. Не гаймо щасної години. Г. Барв. 192. Побрались ми у Любчики, не гаявши часу. МВ. ІІ. 134.
Золотий, -а́, -е́ 1) Золотой. Ой іскиньте золот перстінь із мизинця з пальця. Мет. 19. З золотими перснями на руці. МВ. ІІ. 31. 2) Золотого цвѣта; золотистый. Золота бджілка над квіткою в'ється. Хата, 2. Ум. золотенький, золотесенький. Стрів мене козак молоденький, схопив з мене вінок золотенький. Чуб. III. 170.
Князьок, -зька, м. Ум. отъ князь.
Пошпурити, -рю, -риш, гл. Швырнуть. Мнж. 117. Як пошпуре коляку туди, де вона вперве лежала, так та коляка в землю і породилась. Драг. 23.
Ростиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. ростертися, -вітруся, -решся, гл. Був шаг. та в кишені ростерся. Ном. № 1563. стр. 284.
Тирва, -ви, ж. Токованіе. Шух. І. 238.
Ткацький, -а, -е. Ткацкий. Ткацький цех. Котл.
Трейтій, -я, -є. числ. = третій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЕМІНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.