Бочище, -ща, с. ув. отъ бік. Дурне мужичище взялось у бочище.
Зала́зити, -жу, -зиш, сов. в. залі́зти, -лі́зу, -зеш, гл. 1) Залѣзать, залѣзть, забираться, забраться. Пусти чорта в хату, то він і на піч залізе. Заліз, як муха в патоку. 2) Только несов. в. Запачкать, лазая.
Занеха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Оставить, покинуть, пренебречь. Любив же я дівча змалу, а тепера занехаю, бо вже иншу милу маю. А я таку занехала матусину волю. Нещасливе закохання треба занехати.
Печіркувати, -ку́ю, -єш, гл. = печерувати.
Пітний, -а́, -е́ Потный. Воно маленьке сонне, пітне, — простудимо.
Стовбоватий, -а, -е. Столбообразный, цилиндрическій. (Шапка) прикривала його стовбовату голову. Стовбовата шапка.
Тітуня, -ні, ж. ласк. отъ тітка. Ум. тітуньця.
Ухитруватися, -руюся, -єшся, гл. Ухитриться. Дякуй своїй матері, що так мудро вхитрувалася.
Хрест, -та, м.
1) Крестъ. Віру християнську під нозі підтопчи, хрест на собі поламни. Дума. Нема Гонти, нема йому хреста, ні могили. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив і хрести позолотив. хресто́м благословити. Осѣнить крестомъ. хреста покладати. Креститься, осѣнять себя крестомъ. у хрест увести. Окрестить. Учора ізвечора сина вродила, ік білому світу у хрест увела. у хрест увійти. Окреститься, быть окрещеннымъ.
2) Также и мн. хрести. Печенье въ формѣ креста, которое пекутъ на крестопоклонной недѣлѣ. Хрест одвезти на ниву, що печуть на хрестці.
3) Рукоять сабли. Зразу — черк! пополам обидві шаблі. Козаки з досади покидали об землю й хрести.
4) Родъ орнамента на писанкѣ. на вышивкѣ.
5) Одно изъ созвѣздій. Раст.
6) — петрі́в. Lathraea squamaria L.
7) — собачий. Когда борятся два на два и одной парѣ удастся свалить противниковъ одного на другого, то это и называется скласти на собачий хрест.
8) мв. Трефи (въ картахъ).
9) мн. = хрестини. Ум. хрестик, хрестичок, хре́щик.
Шпиримистий, -а, -е. ? Біжить коник шпиримистий, коник вороненький.
