Виголос, -су, м. Произношеніе; выраженіе.
Захандри́чити, -чу, -чиш, гл. ? Із вечора заюрив, ік повночі захандричив, ік світу заричив. Загадка: хліб учинить і замшіть, і в піч посадить.
Зашалюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Обить шалевками.
Ницько, -ка, м. ? Грицько-ницько по болоту літав, жабенята хватав.
Палькувати, -ку́ю, -єш, гл. Обозначать колышками.
Прикидливий, -а, -е. — до чо́го. Старательный, любящій что. Я така була до діла прикидлива. Узяв жінку... до роботи не прикидливую.
Притвор, -ру, м. Притворъ въ церкви. Обізвалось два ангела у притворі.
Рипяк, -ка, м. Раст. Arctium majus.
Скориняти, -няю, -єш, гл. = скорняти. Порубаю калиночку, бо вмію, скориняю Парасочку, бо смію.
Турбування, -ня, с. Безпокойство, причиненіе безпокойства.
