Добромо́вний, -а, -е. Краснорѣчивый.
Зозволити Cм. зозволяти.
Карати, -ра́ю, -єш, гл. Наказывать, карать. Було тобі знати, як Байду карати: було Байді голову істяти. Доля карає і вельможного, і неможного. Мене, браття, милосердний Господь б'є й карає: хлібом і сіллю, скотиною і дитиною. Кого Бог кара на світі, то й вони карають. сло́вом карати. Корить, бранить. Він не б'є мене, не лає, він мене словом карає. на го́рлі кара́ти. Предавать смертной казни.
Набаламу́тити Cм. набаламучувати.
Пошапкувати, -ку́ю, -єш, гл. — кого́. Поздороваться или попрощаться съ кѣмъ, снявъ шапку. Пошинкували його да й кажуть.
Сватальник, -ка, м. Сватъ. Бодай сватальнику добра не було.
Утрійний, -а, -е. Ядовитый.
Хрипіти, -плю, -пиш, гл. Хрипѣть. Хрипить у грудях, не буть мені в людях.
Шталт, -ту, м. = кшталт. Вони усі на один шталт. Ми всі на один шталт шиті.
Штем, -му, м. = шталт. Це бабка: а коваленьки, то не на такий штем зроблена.
