Біяти, -бію, -єш, гл. = бити. Ой про що він її біяв, з якої причини?
Крикливиця, -ці, ж.
1) Кликуша. Була оце, але вмерла жінка крикливиця. Як воно на вашу думку: чи то од Бом оті крикливиці, чи воно з дання, чи з нечистою силою накладають?
2) мн. крикливиці. Болѣзненное состояніе ребенка, когда онъ кричить безъ слезъ. Прийшла я до вас з крикливицями і безсонницями. Кури-куриці, нате вам крикливиці.
Курманина, -ни, ж. Разорванное платье. Скинув з себе курманину, над ними роспняв.
Лицюва́ти, -цюю, -єш, гл. 1) Перелицовывать. Сім раз відрізали — довга, сім раз лицювали — нова. 2) = личити. Тобі тото́ не лицює.
Лупа́ння 2, -ня, с. Откалываніе, отламываніе.
Льо́нище, -ща, с. Мѣсто, бывшее подо льномъ. Орали отте льонище.
Невільничка, -ки, ж. = невільниця. Чує Остап любії слова й пізнає козачку дівчину з русою косою, невільничку турецьку.
Похворостити, -щу, -стиш, гл. Побить хворостиной, постегать (кого).
Пуклятий, -а, -е. = пукатий.
Смичок, -чка, м. = лучок. А скрипочка оріхова, а смичок із рути.